У вирі часу (до 140 річчя Наукового товариства імені Шевченка)

Історична довідка: Наукове товариство імені Шевченка (акронім: НТШ) – найстарша чинна сьогодні наукова спільнота, що об’єднує сотні відомих українських учених, які жертовно служать національній науці. 140 років тому Товариство було засноване на засадах добровільної участі, суспільної підтримки, незалежності від державних інституцій і політичних рухів.

Наукове товариство імені Шевченка — всесвітня українська академічна організація, багатопрофільна академія наук українського народу. Рушійна сила формування та розвитку української науки кінця ХІХ — першої половини XX ст. Це перша українська національна академія наук, яку створено в 1873 у Львові за ідеєю подвижників відродження Сходу і Заходу України, на той час розшматованої двома чужинецькими імперіями: Росією та Австро-Угорщиною. Це була справжня академія наук, яка в часі, коли в царській Росії українське друковане слово було під суворою забороною, об’єднувало не тільки українських науковців, розсіяних по цілому світі, але й вчених-чужинців, які вболівали за долю України. Його членами вже до Першої світової війни були такі світові величини як Альберт Ейнштейн, Томаш Ґерік Масарик, Ватрослав Яґіч, Альфред Єнсен, Олександр Шахматов та багато інших.

Особливого розквіту НТШ досягло в період головування Михайла Грушевського (1897-1916). У 1920-30-х роках зазнавало переслідувань від польської влади, 1939 організація зліквідована радянською владою; відновлена 1947 року в Західній Європі та Сполучених Штатах Америки, де стала відома як Shevchenko Scientific Society. З 1989 року організація знову діє на території України.

В українській історії – це перша суспільна установа, яка, сповідуючи Шевченкові ідеї служіння Україні, носить його ім’я (початкова назва інституції — «Товариство ім. Шевченка»). Після першого етапу свого розвитку, пов’язаного з розбудовою видавничої літературної діяльності, Товариство за оновленим статутом, прийнятим у 1892, перетворюється в багатопрофільну академію наук — з пріоритетом до проблем українознавства.

Напрямки діяльності товариства – видавнича, наукова, дослідницька діяльність у історично-філософській, філологічній, фізико-математичній, а також у секціях етнографії та фольклористики, мистецтвознавства, природознавства і медицини. Напрацювання науковців друкуються у «Працях НТШ», збірниках окремих комісій, «Віснику НТШ» та інших профілюючих видань.

Нині в Україні діють 19 осередків НТШ. Крайові товариства працюють за кордоном, об’єднує науковців-україністів у 23 країнах – у США, Канаді, Австралії, країнах Західної Європи.

Пріоритетною ділянкою в науковій роботі НТШ є збереження української пам’яті, культури, мови, проведення загальноукраїнських та міжнародних конференцій. Існування НТШ – Всесвітньої української академічної організації, першої багатопрофільної неофіційної академії – в умовах бездержавності та переслідувань від чи не всіх влад – феномен у науковому світі. Коли ще й гадки не було про офіційну академію наук та українські університети, перші покоління діячів НТШ у своїх працях розбудували систему українознавчих знань у сфері історії, мови, літературознавства, етнографії, фольклористики, географії, антропології та інших дисциплін, заклали підвалини утвердження справжньої української ідеї. Як наслідок, численні публікації, дослідження стали джерелом знань для світової спільноти про Україну.

Упродовж 140 років Товариство, що носить ім’я Т. Шевченка, у слові якого визрівала українська національна ідея, продовжує традиції своєї діяльності. НТШ стає центром, де об’єднуються уми, що забезпечують розвиток нашої держави у створених в її межах осередках і товариств за кордоном.

Урочиста академія: 14-16 жовтня 2013 року у Львові проходило величаве святкування 140-річчя НТШ, яке розпочалося урочистою академією у Львівському академічному театрі опери і балету ім. Соломії Крушельницької. На ній доповідь про історію НТШ виголосив голова НТШ в Україні Олег Купчинський, а з вітальними промовами виступили високі представники державних і наукових установ України. Тут же було вручено ювілейні медалі найактивнішим членам НТШ України і світу.

В урочистій академії взяв участь президент Світової Ради НТШ Леонід Рудницький та дійсні члени товариства з-за кордону, зокрема, із США, Канади, Франції, Польщі, Словаччини та усіх обласних центрів України. Серед учасників була і делегація Косівського осередку НТШ.

У другій частині урочистої академії відбувся прекрасний святковий концерт з участю кращих ансамблів та індивідуальних виконавців Львова. Звучали твори поетів Т. Шевченка та І. Франка, чиї слова, дух та ідея уже декілька століть об’єднують нашу націю, є визначальною рисою у самоідентифікації українців.

Зокрема, «Холодний яр» продекламувала О. Люта – актриса Львівського національного академічного драматичного театру ім.М.Заньковецької, «Чернця» прочитав Б. Козак – лауреат Національної премії України ім.Т.Шевченка, народний артист України, «Великі роковини» – народний артист України С.Максимчук.

Думу-кантату “Чигрине, Чигрине» для кобзаря з камерним оркестром виконав камерний оркестр «Академія» Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка, «Лічу в неволі дні і ночі» на музику Д. Січинського – Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик», «Нащо мені чорні брови» на музику Д. Бонковського виконала Л. Качала – заслужена артистка України. Фрагмент фіналу кантати «Кавказ» прозвучав у виконанні: Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик», Заслуженої академічної капели України «Трембіта», академічного симфонічного оркестру Львівської обласної філармонії.

Твори за І. Франком також виконали: Заслужена академічна капела України «Трембіта» («Не пора» на музику Д. Січинського, «Червона калино» на музику Б. Янівського в обробці М. Кулика), Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик» та симфонічний оркестр Львівської обласної філармонії («Безмежнеє поле» на музику М. Лисенка). «Ой ти дівчино з горіха зерня» на музику А. Кос-Анатольського почуємо в інтерпретації Р. Трохимука.

Програма концерту включала також і виконання інших композицій українських суспільних діячів та митців: Д. Павличка, М. Лисенка, С. Людкевича.

Науково-практична конференція

Центральною акцією святкування 140-річчя НТШ була Міжнародна наукова конференція. 15 жовтня 2013 року Актова зала ЛНУ ім. Івана Франка стала місцем проведення пленарного засідання ювілейної наукової конференції, на яку оргкомітет затвердив 230 доповідей. З них лише п’ять було зачитано на пленарному засіданні. Інші – у вісімнадцятьох секціях, а в їх рамках – 26 комісіях та на „круглих столах”.

Завершальне підсумкове пленарне засідання із заслуханням звітів голів секційних засідань відбулось 16 жовтня у залі засідань НУ «Львівська політехніка». Також у програмі заходів було передбачено проведення «круглого столу», присвяченого патріархові Йосифу Сліпому у 50-ту річницю його звільнення з ув’язнення.

З вітальним словом до учасників конференції виступив голова НТШ в Україні, доктор історичних наук Олег Купчинський, так окресливши значення товариства: «НТШ заповнило численні прогалини в різних галузях науки, вплинуло на систему мислення інтелігенції свого часу. З іменем НТШ пов’язані яскраві сторінки становлення наукових ідей, які здобули визнання як в українській, так і в світовій науці».

«Зараз НТШ називають Світовою українською академією наук, і це справедливо, адже, навіть зліквідоване совєтами 1939-го, Товариство імені Т. Шевченка після війни, 1947 року, відновлюється українцями діаспори в Америці та лише з 1989 року знову діє в Україні, — продовжив розповідь голова організації в Україні. — Тепер НТШ в Україні об’єднує понад 1,4 тис. учених, які зосереджені в шести секціях і 35 різнопрофільних комісіях, що надає товариству універсального академічного статусу. Загальнодержавний характер цієї організації забезпечує 15 територіальних осередків НТШ. Курує діяльність Наукового товариства імені Т. Шевченка у світі Світова рада, яку очолює академік Леонід Рудницький ».

Упродовж пленарного засідання було заслухано чотири доповіді: академіка НАН України, президента Світової Ради НТШ Леоніда Рудницького на тему «140річчя Наукового товариства ім. Шевченка», доктора музикології, представника НТШ у Канаді Дагмари Турчин-Дувірак із доповіддю «Т. Шевченко, М. Лисенко й українська національна культура», доктора історичних наук Степана Гелея з доповіддю «Гуманітарні науки в дослідженнях НТШ» та доповідь на тему «Природодослідники в Науковому товаристві імені Т. Шевченка» трьох авторів: академіка НАН України Ігоря Мриглода, доктора фізико-математичних Юрія Головача та доктора фізико-математичних наук Романа Пляцка.

«Який світ божественної краси криється в науці…», – цитуванням слів Йоганна Вольфганґа Гете розпочав свою доповідь Леонід Рудницький, охарактеризувавши так 140-літню історію НТШ, що «відкриває прекрасну панораму здобутків і досягнень». За словами промовця, «правдива, незалежна від політичних чинників наука – основний принцип НТШ». Леонід Іванович окреслив роль визначних діячів науки, членів товариства, розповів про «золоту добу НТШ», основною рисою якої була соборність. Саме соборність, творча об’єднуюча сила є основним завданням сучасників. Відтак професор зосередив увагу на теперішньому стані товариства та висловив думки про його майбутнє і про роль Світової Ради та її завдання. «Потужний науковий доробок товариства з часів незалежності свідчить про другий золотий вік», – констатував Леонід Іванович.

Серед актуальних проблем Леонід Рудницький виокремив появу певної автономії, «відчуження від родинної колиски» еміграційних осередків, що становить загрозу втрати їхнього українського характеру та сепаратизації, а «цього ми не маємо права допустити». У таких умовах Світова рада має бути консолідуючою силою, а позиція керівників осередків НТШ, які «інтереси єдності та цілості НТШ ставитимуть понад особисті амбіції й інтереси» вирішить подальшу долю товариства.

Сьогоднішній етап діяльності, за словами академіка, вимагає модернізації, залучення молоді, використання електронних засобів задля своєї самореклами у віртуальному просторі, єднання науковців, інтелігенції у сфері духовенства та культури, проведення перекладацької діяльності. А відтак постає потреба розвивати особливе відношення до науки та духовну самопожертву, самопосвяту, завдяки якій свого часу відродилося НТШ.

На заключному пленарному засіданні були зачитані звіти про хід всіх секцій так що учасники мали яку-таку загальну уяву про конференцію. Головна уява про неї буде після опублікування доповідей.
Один з „круглих столів” було присвячено патріархові Йосифу Сліпому у 50-ту річницю його звільнення з ув’язнення.

На засіданні Світової Ради НТШ були затверджені нові дійсні члени цієї організації, між ними четверо із Словаччини: Любицю Баботу, Зузану Ганудель, Маріана Ґайдоша та Владислава Ґрешлика. Таким чином НТШ у Словаччині на нинішній день має десятьох дійсних і п’ятнадцятьох звичайних членів.

Підсумки

Сьогодні на думку п. Рудницького, сьогодні важливо зберегти український характер осередків НТШ у світі, а також розвивати в молоді особливе ставлення до науки та здатність до духовної самопожертви, самопосвяти, завдяки якій свого часу відродилося НТШ. І пам’ятати основний принцип НТШ — «правдива, не залежна від політичних чинників наука».

Про модернізацію НТШ говорить і Олег Купчинський: «НТШ зараз є міжнародним товариством. Після того, як 1940 року НТШ заборонили, по світу почали створюватися наші осередки: спочатку 1947-го в Німеччині, потім – у Сполучених Штатах і Канаді, в Австралії. А три роки тому постав новий осередок в Швейцарії. На часі – перетворення української наукової мережі на глобальну, зокрема через організацію соціальної мережі НТШ. Перші позитивні спроби в цій царині вже є: від 2008 року функціонує мережа «Українські вчені у світі». Черга – за Науковим товариством імені Шевченка. Його науково-організаційна робота засвідчена багатьма міжнародними конференціями. Це – потужний науковий потенціал, об’єднання якого в кібер-просторі розпочне новий етап у розвитку українства в епоху інформаційного суспільства».

Товариство існує автономно, проте в сучасній Україні вже немає меценатів, які б інвестували в українську науку, відтак, справедливо звучить заклик поета Дмитра Павличка до президента НАНУ Бориса Патона й уряду з вимогою закласти у бюджет кошти для гідної діяльності НТШ. «Товариство — академічна установа – віддане собі в розпорядження. Воно продовжує існувати за кожної влади без будь-якого фінансування. Необхідні дієві кроки в напрямку надання НТШ статусу організації з бюджетним фінансуванням», — переконаний академік Рудницький.

— Упродовж усієї своєї історії НТШ як національна академія науки світового українства зазнало багато змін, більшість яких була викликана об’єктивними причинами, — підсумовує Олег Купчинський. — Змінювалися напрям роботи, обсяг досліджень, назви видань, урешті — навіть місце перебування Товариства. Попри все, ніколи не змінювалися ідейний статус і спрямування НТШ, які характеризували Товариство у Львові, а згодом (1947 р.) — за кордоном. Однак НТШ було не місцевим (галицьким) витвором, а всеукраїнським, європейським, а після війни — світовим, своєю атмосферою і цілеспрямованою працею роблячи внесок у розвиток національної науки.

НТШ, особливо його західні крайові підрозділи (Американське, Канадське, Європейське та ін.), стали потужними промоутерами інтеграції українства у світовий науковий простір. Знакові постаті українства, такі як Юрій Шевельов, Олекса Біланюк, Омелян Пріцак, Леонід Рудницький, Володимир Кубійович, Володимир Косик та ін., митці Едвард Козак, Яків Гніздовський чи Григорій Крук, письменники Емма Андієвська, Василь Барка, Марина Левицька, релігійні діячі Йосип Сліпий, Іван Бучко, Іван Музичка, Михайло Гринчишин та ін., більшість яких були членами НТШ, зокрема почесними, не лише представляли чи представляють свій народ у світі, а й багато зробили для перетворення української наукової мережі на глобальну.

До речі, зараз маємо всі технічні можливості для створення світового українського кіберпростору, зокрема й через організацію соціальної мережі НТШ. Перші позитивні спроби такої організації вже є: з 2008 р. функціонує мережа “Українські вчені у світі” (Ukrainian Scientists Worldwide). Черга за Науковим товариством імені Шевченка.

Бо й справді, лише у матірному НТШ в Україні сьогодні працює 35 комісій (охоплено близько 1750 осіб), та ще 19 осередків діють у містах України. За кордоном функціонують крайові товариства НТШ у Західній Європі, США, Канаді, Австралії з низкою власних осередків. Плідна діяльність Товариства відображена в численних виданнях гуманітарного, природничо-математичного, технічного та медичного напрямів. Науково-організаційна робота засвідчена багатьма міжнародними конференціями, симпозіумами та академіями різних рівнів, понад чотирма тисячами книжкових і періодичних видань. Це потужний науковий потенціал, об’єднання якого у кібер-просторі відкриє новий етап у розвитку українства в епоху інформаційного суспільства.

Святкування 140-річчя Наукового товариства ім. Шевченка у Львові було достойним вшануванням цієї всесвітньої української організації та своєрідним вступом до святкування 200-річчя з дня народження її патрона Т. Г. Шевченка, яке припадає на наступний 2014 рік. З цієї нагоди планується проведення ряду заходів Косівським осередком НТШ, зокрема урочистої конференції і виставки культурологічного плакату в місцевому інституті прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ.

Микола Близнюк,
заступник голови Косівського осередку НТШ

Share

Прокоментуй!

Випуск №10, 2014

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *