Мій перший вибір

Чари Шевченкового Слова… Звідки вони? Заворожені ними у дитинстві, ми несемо ту зачарованість через усе життя. І душі наші нагадують підщепи, до яких прищеплено Тарасове Слово…

Воно облагороджує нас, береже у нашому, усе більш обездуховленому, світі від утрати відчуття приналежності до свого роду і народу, не дає опуститися до моралі манкурта, у якого серце запливло жиром самовдоволення від своїх статків, як і до моралі злидаря, який утратив віру в будь-який просвіток…

Перший доторк до Слова Генія… У кожного він пам’ятний і неповторний. У моїй пам’яті той доторк-щеплення яскравіє серед найкращих спогадів і подій, що їх подарувала Доля. То був початок п’ятдесятих років минулого століття. Село у запорізьких степах, де опинилася наша сім’я після жорсткого сталінського зселення і переселення. А поряд райцентр Чернігівка, де ми, дітлахи, буваємо чи не щодня, з різних побутових потреб і нагод. Не оминаємо в центрі й книжковий магазин, де у вітрині і на прилавку серед книжок лежать і тонесенькі, за три копійки, збірочки-«метелики» для дітей з кількома ліричними віршами Т.Шевченка, проілюстровані чарівними акварелями.

Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє…

Стою, читаю, забувши про все на світі. Стою, зачудований Тарасовим Словом. І не можу відірватися.

І рука мимовільно сягає в кишеню. І кілька копійок, які беріг, аби купити трішки пам’ятних для нашого покоління радянських цукерок-«подушечок», кладу перед продавчинею на прилавок…

Хто були ті видавці, які в тяжку тоталітарну русифікаторську добу щепили нашим дитячим серцям животворне Тарасове Слово? Аби ми несли його в прийдешні часи. Аби комусь запраглося спробувати сказати й скромне своє.

Хто були ті видавці? Як боліло їм рідне слово? Про що мріялося? На що надіялось? Адже довкола них лютувала повна, як здавалося на той час, для українців трагічна тоталітарна безвихідь…

Але її, як бачиться, не було в душах тих, хто пам’ятав Шевченкове:

«Свою Україну любіть».

Тож і я, малий школярик, завдяки тим видавцям зробив свій перший, ще далеко не усві¬домлений, але правильний вибір між спокусливими цукерками і Словом Пророка.

Генії заповідають живим жертовну любов, віру і боротьбу.
Тарас Шевченко серед них – у першому ряду.
У дитини ж усе починається з любові.

Share

Прокоментуй!

Випуск №10, 2014

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *