Живи, поете, в славі віковій!

Цьогорічне відзначення Шевченкових днів буде особливо урочистим, адже український народ святкуватиме 200-річчя з дня народження Кобзаря. Разом з українцями вшановуватимуть цю дату і представники діаспори та всі прихильники щирого шевченкового слова за межами України.

Програму заходів з нагоди вшанування пам’яті сина українського народу активно готують й культурні діячі Путильщини. За круглим столом «Живи, поете, в славі віковій» затвердили план заходів, пов’язаних з шевченківськими днями. Зокрема, у кожному сільському будинку культури проводитимуться літературно-мистецькі вечори «Ми пам’ятаємо тебе, Тарасе!». Учні художньої школи розкриватимуть таланти шевченкового пензля, а музична школа на хвилях пісні піднесе шану Кобзареві.

«Буковинський вінок Кобзареві» склали до ніг творчо обдаровані юні путильчани. Основна мета – утвердити Шевченкові слова: «А все-таки її люблю, мою Україну широку». В кожному виступі робили акцент на найзаповітнішу мрію Шевченка – любити свій народ, плекати свою культуру. Вже у березні найкращі учасники районного етапу візьмуть участь в обласному огляді-конкурсі.

На базі гімназії діє учнівське наукове товариство «Учнівський олімп», яке очолює заступник директора з науково-методичної роботи Ганна Ярославівна Колежук, у складі якого діє секція літературознавства. ЇЇ учасники пишуть науково-дослідницькі і творчі роботи. Щороку учні гімназії стають переможцями районного, обласного етапів Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої», присвяченого Т. Г. Шевченку. Тричі наші гімназисти перемагали у всеукраїнському етапі даного конкурсу – і нагороди їм вручали перші особи держави у Каневі, на Чернечій горі, біля могили Кобзаря, 22 травня – в день перепоховання поета в Україні. Це Яків’юк Інна, Яків’юк Оксана, Вакарюк Інна. Двічі переможцем ставала Горбан Богдана, нині студентка БДМУ.

Одним із великих і відомих послідовників Шевченка є Буковинський Кобзар – Юрій Федькович, музей-садиба якого знаходиться у Путилі. У своїх творах він сповідує ідею Шевченка, посилається на його славетний життєвий шлях.

Щороку на садибі Федьковича відбувається традиційне свято «Шовкова косиця», де з’їжджають гості з усіх-усюд. Це і відомі літературні діячі, і поети-початківці, науковці та цінителі літературної спадщини Юрія Федьковича. Декламуючи вірші, учасники свята згадують і про Шевченка, який своїми творами дарував надію на краще життя простим людям.

Разом з усною творчістю подвір’я садиби прикрашають виставки національного одягу, посуду, прикрас, книг Федьковича та присвячених йому видань. Чимало людей щороку відвідують «Шовкову косицю», щоб вдихнути на повні груди ту святкову народну ауру, яка панує не тільки на подвір’ї, а й в серцях присутніх.

У свій час Шевченко сіяв серед народу свою творчість зернами віри, правди і волі. А Федькович намагався зібрати ці цінні скарби і фольклорну творчість народу загалом, щоб залишити для нащадків цілісну картину минулого.

З року в рік на різдвяні свята до садиби навідується коляда, яку так любив Буковинський Соловій. Всередині все розставлено так, як і за старих часів, а на почесному місці – портрет Шевченка.

Два генії української літератури, нерозривно пов’язані єдиною метою – прославити свій край, побачити своїх земляків у вільній, Богом даній землі щасливими. Ми мусимо свято дотримуватися їхнього заповіту словом і ділом. Нехай не згасне у серцях людей пам’ять про великих митців та їхні надбання.

 Людмила ФЕДЮК.

Share

Прокоментуй!

Випуск №10, 2014

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *