Творчість наших читачів

Петро КОВАЛЬ

Мирославові Симчичу – сотнику УПА “Кривоносу”

Ні смертні Крути, ні Холодний Яр,
Ні гострі шаблі, ні криваві шанці
Ніяк не здатні зупинити чвар –
Все гриземось, мов павуки у банці.

Суспільство, де панує правди дух,
По праву називається народом.
Найбільші ж юрбища, де дух той вщух, –
Лише електоратом, сонним кодлом.

Готові відбиватись від загроз,
Свій край і власну гідність боронити,
Захопнику достойно дати чос –
Це й є народ, держави справжні діти.

Лише такі є істинний народ –
Не захахлячена гниленька стайня,
Де всі турбуються про ситість морд,
Де хапко приліпилась “хата крайня”.

Є Україна. Є і мій Народ.
Жива й Хахляндія, нишкна, смирненька,
Зіщулений огризок диких орд,
Якому тільки ситість — люба ненька.

Є Україна без зітхань і сліз,
У Дусі мужньому, могутня — не руїна,
В ній Сагайдачний, Бульба, Кривоніс!..
Є вічна незборима Україна!

с. Олександрівка на Січеславщині

Юрій ПЕТРУК
*    *    *
Я не поет,
й мене те не бентежить,
що як писать сонет,
так мало знаю я,
але й від мене теж залежить,
хвалу добру віддати як належить,
служити ж злу – ні, роль це не моя.

Я не поет
й кума моя не Муза,
й для мене не мета
піднятись на Парнас,
Служу вітчизні я,
й ця служба – не обуза,
я син її, а не якийсь лакуза.
І це прошу я зрозуміти вас.

с. Великий Рожин на Косівщині

НЕ ЦУРАЙМОСЯ, БРАТТЯ!

Слова Олексія Корбутяка
Музика Мирослава Дзьоби

Не міняймо, милі браття,
Рідну пісню, рідне слово
На ніяку в світі мову,
Нехай тричі гонорову.

Не забудьмо, милі браття,
Із якого родоводу
Вийшли ми у світ широкий —
Із козацького народу.

Нашу мову, нашу пісню,
Будем завжди шанувати.
Рідну неньку Україну
Будем завжди прославляти.

м. Косів

Share

Прокоментуй!

Випуск №3, 2011

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *