Співанки

І в гори, легіники,
І в гори, і в гори.
А там пидем розбивати
Жидівскі комори.

Комори розбивали,
Коники заржєли.
Віди, віди, моя мила,
Ручки мнє сковали.

А вішла моя мила,
Та й заговорила.
Ручки мнє си розковали,
Брама си втворила.

А я браму запираю,
Брама си втворєї.
А милого виріжєю,
Єк зорі зорєют.

Ой ви зорі ни зорєйте
Хоть одну годину.
Най перейду вид милої
Хоть одну царину.

Ни велика цариночка,
Лиш сім копиц сіна.
Котра файна дівчиночка,
Виддасци без віна.

Котра файна дівчиночка,
У Бога богата.
Будут воли і корови,
І побита хата.

*    *    *

У неділеньку рано
Шє сонце не сходи.
Бідний жовнірина
По касарни ходи.

А вин ходит, а вин ходит,
Шаблю в руках носит.
І у пана капітана
На урльоп си просит.

Пусти мене, пане капітане,
Додому, додомочку.
Най я пиду видознати
Свою родиночку.

А вин пішов додомочку
Дівчєта виддані.
А вин урльоп та й не добув,
Та й за войськом далі.

А хто в войську не буває,
Той біди не знає.
Пише цісар до москаля,
Битиси гадає.

Ни так цісар, ни так цісар,
Цісарева мати.
Хоче нами, молодцями,
Всий світ звоювати.

А ми світи звоювали,
Москаля розбили.
Аж тогди нас молоденьких
Додому пустили.

Капище. Витоки. Худ. Іван Парипа

Записав Віталій Дмитрюк від Одокії Боки, роженої 15 лютого 1922 року,  присілок Хорови, с. Підзахаричі. Зараз жиє в смт. Путилі.

Share

Прокоментуй!

Випуск №3, 2011

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *