Вiрний син Гуцульщини

Сумна звістка прилинула через океан в Україну – 17 грудня 2010 року на 86-му році життя в американському місті Чикаго відійшов на вічний спочинок доктор Микола Домашевський – вірний син Гуцульщини, учений-історик, громадський діяч української діаспори в США, член координаційної ради Косівського осередку Наукового товариства імені Шевченка.

Микола Домашевський

Микола Домашевський народився 17 жовтня 1925 р. у селі Микуличині на Гуцульщині в родині Василя і Євдокії Домашевських. Василь Домашевський (1900 р.н.) відомий на Гуцульщині як активний громадський і політичний діяч 20-40-х років. Уже в 1922 році він заснував у рідному селі Товариство “Просвіта”, бере участь у створенні профспілки лісових робітників, закладає молочарню “Верховина”, організовує у гуцульських селах молодіжне товариство “Каменяр”. У 1922 році Василь Домашевський вступає до Радикальної партії, а у 1930 р. його обрано на війта села Микуличина. У березні 1944 року Василя Домашевського, як заручника, розстріляно німецьким гестапо. Після цього його дружина Євдокія з п’ятьма малолітніми дітьми, серед яких був і Микола, подалися в еміграцію.

Микола Домашевський у Німеччині студіював в Українському вільному університеті, а в США – у Лайова і Рузвельт – університетах. У 1979 році захистив докторську дисертацію у Кенгсінгтонському університеті в США.

Доктор Микола Домашевський свою головну діяльність присвятив організації Гуцульського громадського життя, як у США, так і в Україні. Утворено Гуцульське товариство “Чорногора в Чикаго» в 1996 році, Гуцульський дослідний інститут у 1968 році та його відділення в Україні у 1996 році. Конференцію Гуцульських товариств Америки і Канади в 1971 році. Окрім цього, він був дійсним членом Української вільної академії наук у Канаді, об’єднаних україністів у США, об’єднаних славістів США і Канади та інших українських організацій.

Спільно з лікарем Василем Стефураком та доктором Іваном Доторуком Микола Домашевський організував видання ілюстрованого журналу “Гуцулія”, який розповсюджувався серед гуцулів США, Канади, Австрії, Аргентини та країн Європи. З 2000 р. видання журналу перенесено з Чикаго до м. Косова. Він був ініціатором авторського колективу для видання “‘Історія Гуцульщини” в Чикаго. Перший том “Історії” вийшов з друку в 1975 р., його перевидано у Львові у 1995 році. У ньому подані загальні відомості про Гуцульщину, її традиції, фольклор, архітектуру, ужиткове мистецтво. Окремі розділи цього тому відтворюють результати оригінальних досліджень, виконаних науковцями Гуцульського дослідного інституту в Чикаго. В II і III томах вміщені нариси з історії міст і сіл Гуцульщини, інформація про видатних діячів минулого і сучасного, короткі етнографічні розвідки тощо. Вони є наслідком опрацювання і узагальнення численних дописів десятків людей і складені згідно спеціяльного запитальника, розробленого і розісланого Гуцульським дослідним інститутом.

Після здобуття Україною незалежно­сті Микола Домашевський прибув на рідну землю для участі в конференції “Проблеми Гуцульщини”. Урочисто приймали Миколу Домашевського і його дружину Катерину Домашевську з Гаврилківих у Львівському лісотехнічному інституті. З того часу розпочалася творча співпраця з Регіональним об’єднанням дослідників Гуцульщини у Львові та Науковим товариством імені Шевченка, яка тривала до останніх днів життя Миколи Домашевського. Найвагомішим її досягненням стало видання четвертого, п’ятого і шостого томів “Історії Гуцульщини” уже в Україні. Тематика цих томів достатньо широка, вона охоплює найповнішу наукову інформацію про природу, населення, господарство, будівництво, а також культуру, історію, літературу, освіту і народне мистецтво. Окремі статті висвітлюють діяльність організації та проблеми сьогодення. Багатотомна “Історія Гуцульщини” стала вагомим вкладом у пізнання Гуцульщини, її популярність з роками зростає.

Висліди багатогранної діяльності Миколи Домашевського, його велика відданість справі, якій він себе присвятив, широкий світогляд, аналітичний розум і, що найважливіше, любов до рідної землі постійно викликала в нас щире захоплення і глибоку повагу. Великий вклад у його плідну працю внесла дружина – Катерина Домашевська, відома публіцистка і громадська діячка, а також їх сини Василь і Любомир, активісти української діаспори.

Регіональне об’єднання дослідників Гуцульщини і суспільно-культурні товариства у Львові і Косові щиро сумують з приводу непоправної втрати, якою стала для нас смерть доктора Миколи Домашевського.

Пам’ять про нього, як про великого патріота України, знавця і дослідника рідної Гуцульщини, палкого ентузіаста української справи на далекому американському континенті назавжди залишилась в серцях його друзів і приятелів, усіх, хто знав і шанував його.

Нестор Библюк, Григорій Гуцуляк, Петро Лосюк, Аделя Григорук, Микола Близнюк, Василь Шкурган, Дмитро Ватаманюк, Калина Ватаманюк, Анна Богдан, Катерина Сусак, Володимир Тутуруш, Любомир Держипільський, Ігор Яремин, Іван Зеленчук, Петро Шкрібляк.

Share

1 коментар

Випуск №3, 2011

Один коментар:

  1. Pingback: Етнографічні матеріали в журналі «Гуцулія» (Чикаго, США)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *