Доробок родини Гривінських

Виставка творчих робіт з кераміки Марії Корнелюк-Гривінської та вишивка її дочки Дзвенислави, що демонструвалася у Косівському музеї народного мистецтва і побуту Гуцульщини вражала самобутністю орнаментальних композицій, живописним колоритом, високим професійним рівнем і відповідає усім сучасним вимогам.

З дитячих літ вона зростала у мистецькій родині. Її батько, Микола Корнелюк, член НСХУ, запам’ятовується виготовленням гуцульського одягу та його аксесуарів. Відомий у нашому краї своїм приватним музеєм, де виставлено багато оригінальних творів народного мистецтва, а також його самобутні роботи.

Марія закінчила Косівський технікум народних художніх промислів, навчалася у відділі художньої обробки шкіри. З 1999 року — член Національної спілки художників України. Вона є учасницею багатьох виставок та фестивалів. На цій виставці виставлено велику колекцію декоративних тарелів, плиток, ваз, баклажок, писанок, які є окрасою нашого житла та сучасних відпочинкових туристських комплексів.

Майстриня досконало володіє технологічним процесом — вона талановита, має глибокі знання і відчуття розвитку народного мистецтва Гуцульщини. Окрім виготовлення керамічних виробів ще й працює в різних галузях: чаклує над шкірою, плете жіночі прикраси — ґердани, скляння, кольє з пацьорок.

Вражають декоративні тарелі, розписані на сакральну тематику: «Слава Всевишньому Господу Богу», «Син Бога Вседержителя Ісус Христос», «Свята родина».

Особливу увагу відвідувачів виставки привертали орнаментальні тематичні тарелі: «Дай, Боже, здоров’ячка», «Осінні зваби», «Світанок», «Дзвін великого дня», «Шлях до істини», «Троїсті музики», «Весняночка».

Багато тарелів, пов’язаних з космосом і коханням. Ця чудова майстриня внесла у розвиток гончарства щось нове, модерне, що вражає і до чого хочеться доторкнутися.

Не можу не сказати декілька слів про Дзвениславу Гривінську. Адже її чудо-витвори доповнюють колекцію маминих робіт. Дівчина з ранніх дитячих років увібрала в себе любов до рідного краю, до традицій та звичаїв гуцулів.

Після закінчення школи не поступала у вищі навчальні заклади, а розпочала самостійно, з глибокими знаннями особливостей народних ремесел, працювати творчо. Виставлені нею роботи вражають оригінальністю орнаментальних композицій і своєрідністю колориту. Так і хочеться на хвилину-дві зупинитися біля рушників: «Верховиночка», «Папороть», «Чудотворний злет душі», «Дивоцвіт», «Спалах душі», «Весільні», «Мир», «Космічний плин», «Свято пісні».

Орнаментовані поєднанням рослинних та геометричних мотивів жіночі і чоловічі сорочки виконані у своєрідному колориті на високому професійному рівні: «Горяночка», «Щедре літо», «Барвиста», «Різдвяна Гуцульщина», «Аркан» і «Настрій Великодня». Вони вражають своєю святковістю, доречно підібраним колоритом та високою майстерністю виконання.

Є тут і чудовий набір Великодних серветок.

Молода талановита майстриня (на світлині) — учасниця багатьох виставок і фестивалів. Їй можна побажати всього найкращого, а передусім — творчого натхнення.

Любов ІЛЮК,
завідувач Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини

Share

Прокоментуй!

Випуск №6, 2012

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *