ЖИВИ, УКРАЇНО!

(Новий гімн на старий лад для тих, хто прагне все повернути)

Живи, Україно! Прекрасна і сильна.
«Союз», слава Богу, давно околів.
То будь, рідна нене, навіки вже вільна
Від зайд чужинецьких й «братків-москалів».

Нам завжди у битвах за волю народу
Стояв на заваді змосковщений зброд,
Душив ними Лєнін вкраїнську свободу,
І Сталін спирався на цих же заброд.

Їх ниці нащадки жирують ще й нині
На кров’ю просяклій вкраїнській землі,
І нову петлю сучать знов Україні,
І лижуть гузицю сатрапу в Кремлі.
Живи, мій народе! Поздохнуть лакузи,
І кане у Лету поріддя Іуд,
Єднайся лише в рівноправні союзи,
Де воля в пошані, людина і труд.

Бо прийде та праведна, судна година
На всіх відщепенців, плюгавий їх рід,
Ізтрусить цю погань із пліч Україна
І ступить в очищений правдою світ!

Дмитро АРСЕНИЧ,
с. Нижній Березів

Не сам. Не там

Не сам. Не там. Не вписаний в історію.
Не ти. Знайти, щоб загубити. Був…
Не так, як інші, в рамках мораторію
Не жив. Не знав. І боляче забув.

Не крав. Збирав примирення краплинами.
Не вбив. Карав. Ні совісті, ні зла.
І зграями сумними журавлиними
По світу осінь сльози розлила.

Не спав. Припав вустами до минулого,
Не вірив. Не хотів. Не там. Ще сам.
Душа коханням спалена, обвуглена
Не довіряла навіть небесам.

Не їв. З країв по швах терпіння рвалося.
Не втік. Потік думок тебе топив.
І все довкола самозруйнувалося.
А що тобі? Та хай собі! Ти пив…

Не йшов. Звикав, як до якогось терміну.
Підсудний, блудний, мовчки відбував.
І ні майбутнім більше, ні теперішнім
Не жив, не мріяв і не існував.

Христина Панчак,
м. Косів

Share

Прокоментуй!

Випуск №6, 2012

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *