Олекса Іванчук – вчитель, фольклорист, етнограф, публіцист, четар УСС

Олекса Іванчук, син Михайла, народився 18 березня 1882 року в с. Іллинці, тепер Снятинського району Івано-Франківської області у багатодітній сім’ї.

Його батько Михайло Іванович – педагог, український етнограф, секретар громади с. Іллинці.

Олекса Іванчук навчався у Коломийській гімназії, а також у Снятинській і Львівській учительських семінаріях /1897-1902рр./. Працював у редакції “Літературно-наукового вісника”, учителював до 1914 року в селах Тростянці та Річці. Працюючи на Гуцульщині, збирав експонати для етнографічного відділу музею Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

На прохання І. Франка і В. Гнатюка записував матеріали з наро дної медицини, демонології, про поховальні звичаї та обряди.

Олекса Іванчук – автор статей, нарисів, оповідань на економічні та культурно-освітні теми. Він вперше обгрунтував потребу заснування музею гуцульського мистецтва у Косові або Коломиї у статті “В справі музею Гуцульської штуки”.

У фонді Івана Франка /Ф-3/ зберігається п’ять листів О. Іванчук до Івана Франка. Він також підтримував творчі зв’язки з М. С. Грушевським.

У 1914 році Олекса Іванчук вступив до Легіону Українських Січових Стрільців. Був четарем і командуючим Збірної Станції у Львові.

Трагічно закінчилося життя Олекси Іванчука. Він був ув’язнений в Копсухові і по дорозі на Соловки загинув у 1920 році.

Даниш Дмитро,
25.05.2010р, смт. Кути

Share

Прокоментуй!

Випуск №1, 2010

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *