Унікальна знахідка

Автор відомої книжки “А ми тую стрілецькую славу збережемо…” Ярослав Полатайчук, шукаючи вояків українського січового стрілецтва та випускників Коломийської гімназії, які брали участь у Першій світовій війні, натрапив у Вінницькому обласному архіві на унікальну знахідку. Тут зберігається кримінальна справа на репресованого випускника Коломийської гімназії, учасника Першої світової війни і вояка Української Галицької Армії, працівника Директорії та Галпарткому Юрія Гринюка з села Воскресінців Коломийського району.

У пояснювальній записці під судного, яка іменується “Мої свідчення”, розкрито не лише складну й трагічну долю гали чанина, патріота і поета, кот рий пройшов крізь горнило не тільки Першої світової й грома дянської війни, а й страхіття сталінських казематів. Як свідчить Юрій Гринюк, він народився в сім’ї “халупників”, мав трьох сестер – Анну, Катерину і Параску. Вже в чоти рирічному віці пас гуси куркулисі Анні Гуцуляк. Закінчив Коломийську гімназію, вчився в Станіславській вчительській семінарії. Працював учителем на дому, в торгово-промисло вому товаристві “Чорногора” в Коломиї, у петлюрівському Міністерстві внутрішніх справ у м. Кам’янці, начальником Вінницького відділу політичної інформації, у редакції газети “Червоний стрілець”, в ЦУГА, у Галревкомі у відділі постачання, у вечірньому робітничому університеті викладачем та інших державних установах.

Як пише Юрій Гринюк, свою першу новелу він помістив у журналі “Добрі новини” у 1912 році. Новела мала назву “Жерт ва лотереї”. За часів румунсь кої окупації в 1919 році видав збірку поезій з часів Першої імперіалістичної війни під на звою “В кровавому танці”. У своїх свідченнях наш краянин згадує репресованого художни ка Якова Струхманчука, з яким довелося воювати у грома дянську в складі першої бригади 44-ї дивізії. До цього часу було відомо, що в селі Воскресінцях народився відомий галицький новеліст, журналіст і редактор Лесь Гринюк. Юрій Гринюк, який родом з цього села, ніякого стосунку до однофамільця не має. Але коли аналізувати досягнення, то забутий і загублений у вирі сталінських репресій Юрій Гринюк має більший творчий доробок.

У Харкові в архіві жовтневої революції і соціалістичного будівництва, де зберігалися рукописи письменників — членів літературної спілки “Західна Україна”, є ціла літературна спадщина Юрія Гринюка: рукописи, збірки поем і віршів за 1927-1930 роки “Залізом співаю”, “Світ за очі”, збірки поезій “В кривавому танку”, “Старці з торбами йдуть”, “Дзвін смерті”, “Діти Підгір’я”, “На мості”, “Мій смуток”. Відкрито свіжий пласт у галицькому письменстві. Зробив це коломийський краєзнавець, голова товариства “Поступ”, музикознавець, почесний громадянин міста Коломиї Ярослав Полатайчук.

Богдан ТИМІНСЬКИЙ

Share

Прокоментуй!

Випуск №1, 2010

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *