Криворівня Грушевському рідна

До 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського

До видатних особистостей України, життя і творча діяльність яких пов’язана з Гуцульщиною, належить визначний український історик, літературознавець, публіцист, громадський, політичний і державний діяч, Голова Української Центральної Ради, академік ВУАН і АН СРСР — Михайло Сергійович Грушевський (1866–1934).

На Гуцульщині вшанування славного імені Михайла Грушевського пов’язано із селом Криворівнею Верховинського району. В цьому гуцульському селі-музею діє Музей-садиба Михайла Грушевського, а Криворівнянська середня загальноосвітня школа носить ім’я Михайла Грушевського.

У день народження ученого, 29 вересня кожного року Музей-садиба Михайла Грушевського спільно з Криворівнянською СЗШ ім. М. Грушевського проводять навчально-виховні заходи на тему: «Михайло Грушевський і Гуцульщина», у яких беруть участь музейні працівники Криворівні та вчителі і учні-старшокласники місцевої школи.

Тільки одна знаменита фундаментальна наукова праця Михайла Грушевського «Історія України-Руси», що складається з 11 томів і 12 книг, містить разом 7188 сторінок! В цьомузв’язку ми хочемо коротко ознайомити читачів журналу з гуцульським періодом життя та творчості Михайла Грушевського.

Гуцульське село Криворівня увійшло в історію духовної культури України, як місце творчої праці і відпочинку цілого ряду видатних українських письменників, вчених і митців: Якова Головацького, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Михайла Грушевського, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки, Гната Хоткевича, Леся Курбаса, Івана Труша, Федора Вовка, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича та багатьох інших. Всі вони, при постійному сприянні місцевих священиків Йосипа і Андрія Бурачинських та Олекси Волянського, протягом багатьох років (аж до початку Першої світової війни) щоліта жили і займалися творчою діяльністю в Криворівні. Тому це дало підставу Володимиру Гнатюку назвати Криворівню «Українськими Атенами», де традиційно збирався для творчої праці і літнього відпочинку на цьому благодатному гірському кліматичному курорті цвіт тогочасної української національної науки і культури.

Протягом 1894–1914 років видатний український вчений-історик Михайло Грушевський працював професором історії Львівського університету. Влітку 1902 року, за рекомендацією Івана Франка, Михайло Грушевський разом із сім’єю вперше приїхав у Криворівню для наукової праці та відпочинку.

Спочатку Михайло Грушевський, протягом 1902–1907 років, проживав у будинку місцевого жителя Пилипа Зеленчука, що знаходився у центрі Криворівні. Потім 1907 року Михайло Грушевський купив дерев’яну віллу і земельну ділянку у Криворівні, в місці впадіння Бережницького потоку у річку Чорний Черемош. Раніше дана вілла і земля належали заможному полякові Владиславові Пшибиловському — дядькові відомого польського письменника Станіслава Вінценза, автора епічного твору про Гуцульщину «На високій полонині».

Таким чином, від 1907 до 1914 років, Михайло Грушевський разом із дружиною Марією та дочкою Катериною, щоліта жив і працював вже у власній віллі в Криворівні. Дерев’яна вілла сім’ї Грушевських всередині була облаштована в гуцульському стилі. Згодом Михайло Грушевський перевіз зі Львова до Криворівні частину своєї наукової бібліотеки. Поступово вілла Грушевських в Криворівні стала місцем зустрічей і творчої праці ряду відомих українських вчених-істориків, письменників та митців.

Через постійну загрозу підтоплення цієї садиби частими паводками на річці Чорний Черемош і потоці Бережниця Михайло Грушевський восени 1912 року купив у Криворівні другий будинок із земельною ділянкою у місцевих жителів Хани Бендер і Миколи Готича, що знаходився на безпечнішому місціза великою кам’яною скелею. В цій новій садибі Грушевські збиралися жити після відповідного ремонту і облаштування, а спочатку (тимчасово) здавали її в оренду і нагляд місцевому жителю Криворівні, господарю Петринчуковому.
Перша світова війна застала Михайла Грушевського в Криворівні. Грушевські вимушено залишили свій будинок на місцевого доглядача Ілька Дячука, а самі виїхали до Києва. Будинок Грушевських простоя в в Криворівні ще три роки. Пізніше, 1917 року, брусиловські війська, при відступі із Карпат, спалили дерев’яну віллу Грушевських та кілька інших великих житлових будинків у Криворівні. Від добротної криворівнянської садиби Михайла Грушевського на Грушівці залишився тільки кам’яний фундамент, стайня, возовня і погріб, крім цього збереглася також його друга садиба.

Після Першої світової війни невелике рівнинне урочище в місці впадання потоку Бережниця в річку Чорний Черемош, де шість років знаходилась садиба сім’ї Грушевських, одержало славну назву «Грушівка». Таким чином від 1917 до 1991 років присілок Грушівка в селі Криворівня із окремими залишками руїни садиби Грушевських та своєю власною назвою «Грушівка», був своєрідною народною пам’яттю про життя і наукову працю на Гуцульщині видатного українця Михайла Грушевського.

Тільки із настанням державної незалежності України в 1993 році в селі Криворівня на присілку Грушівка, на тому місці, де стояла дерев’яна вілла Михайла Грушевського, був встановлений кам’яний меморіальний знак із написом: «На цьому місці в 1907–1917 роках стояв будинок Михайла Грушевського».

У 2000 році, коли в Криворівні проходило літературно-мистецьке свято «Криворівні — 2000», організоване відомим українським поетом і громадським діячем Іваном Драчем, було прийнято важливе рішення про будівництво тут Музею-садиби Михайла Грушевського. Спорудження будинку Музею-садиби Михайла Грушевського проходило під особистим керівництвом тогочасного голови Івано-Франківської ОДА Михайла Вишиванюка і колишнього голови Верховинсьської РДА Петра Пониполяка.

Експозицію Музею-садиби Михайла Грушевського підготували наукові працівники ІваноФранківського обласного краєзнавчого музею Михайло Паньків, Петро Арсенич та Ігор Деркач.

Урочисте відкриття Музею-садиби Михайла Грушевського в Криворівні відбулося 29 вересня 2003 року.

В експозиції музею висвітлено життєвий і творчий шлях Михайла Грушевського, котра представлена у великій залі. В реконструйованій меморіальній кімнаті музею документально відтворено інтер’єр робочого кабінету у колишній віллі Михайла Грушевського. Тут експонується цінна побутова річ сім’ї Грушевських — меморіальне крісло-качалка. Дане крісло-качалку, як велику сімейну реліквію, старанно зберегла і заповіла майбутньому музеєві 99-річна гуцулка із Криворівні Євдокія Павлюк — остання криворівнянська сучасниця Михайла Грушевського.

На базі Музею-садиби Михайла Грушевського 2006 року проводилась регіональна науково-практична конференція на тему: «Михайло Грушевський і Гуцульщина», що була присвячена 140-річному ювілею Михайла Грушевського. В музеї проходили також виставки ж и в о п и с н и х робіт талановитого українського художника Ігоря Гапона (Львів) та виставка документальних і художніх фоторобіт українського кінорежисера Петра Олара (Київ).

Від часу відкриття Музею-садиби Михайла Грушевського його відвідав ряд відомих сучасних українських політиків, відповідальних державних діячів, вчених, письменників, митців, а також дуже багато громадян із всієї України та із окремих зарубіжних країн. Влітку 2008 року даний музей відвідав колишній Президент України Віктор Ющенко.
Музей-садиба Михайла Грушевського налагодив наукову співпрацю із Історико-меморіальним музеєм Михайла Грушевського (директор — Світлана Панькова, м. Київ) та Державним меморіальним музеєм Михайла Грушевського (директор — Марія Магунь, м. Львів).

Музей тісно співпрацює також із Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка (Криворівня), Криворівнянською СЗШ ім. М. Грушевського, Філією «Гуцульщина» Національного НДІ українознавства (Верховина), Регіональним історико-краєзнавчим музеєм Гуцульщини (Верховина). Проводяться також науково-пошукові дослідження криворівнянського періоду життя і діяльності Михайла Грушевського.

Значну допомогу в науковій роботі та створенню бібліотеки музею надають вітчизняні діячі науки і культури Ігор Гирич, Петро Кононенко, Галина Стефанова, Михайло Нечай та ін.

На даний час музей є територіально відокремленим структурним підрозділом Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею (директор Ярослав Євгенович Штиркало). Даний музей дає прекрасну можливість його відвідувачам добре ознайомитись із життям і діяльністю видатного історика та державного діяча України — Михайла Грушевського. Музей знаходиться на стадії становлення та розвитку і запрошує до конструктивної співпраці всіх тих, хто вболіває за збереження багатої історичної та культурної спадщини України.

Оксана РИБАРУК,
завідувач Музею-садиби Михайла Грушевського в Криворівні

Share

Прокоментуй!

Випуск №12, 2016

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *