Публікації випуску: №10, 2014

Чи буде пам’ятник Т.Г. Шевченку в Уторопах

Про гуцульське село Уторопи багато людей знає за межами України. Підтверджень цього дуже багато. Я наведу найбільш відомі, суттєві і варті уваги, ті, що назавжди залишилися у пам’яті народній.

Уторопи — перше місто на всій мальовничій Гуцульщині.

Вже в 1745 році тут діяло 8 солеварень на 16 черинів-котлів.

У 1885 році в Уторопах відкрито однокласну народну школу.

Влітку 1924 року в нашому селі засновано товариство «Просвіта», яке здійснювало велику культурно-просвітницьку діяльність.

У 1999 році згідно з рішенням  виконкому Уторопської сільради за №37 від 22 грудня заплановано створити на присілку Паркан парк Пам’яті села. Читати далі

Прокоментуй!

Випуск №10, 2014

Тарас Шевченко і Косівщина

«Наш єси поете, а ми нарід твій
І духом твоїм дихатимемо вт віки і віки»»
П. Куліш

У «Кобзарі» Тараса Шевченка, який виданий 1941 року в Празі українським видавництвом «Пробоєм», а в 2006 році перевиданий Косовським видавництвом «Писаний Камінь» у розділі «Шевченко й Петербург» підкреслено, що Шевченко в Петербурзі був романтиком чистої води. На прапорі тодішнього романтизму взагалі стояло кілька глибоких ідей: 1) в основі всього буття стоїть Бог, і пізнання Бога, містичне злиття з Ним є найглибше завдання людини; але як? 2) Бог людям розкривається у двох книгах: а) в природі (безпосереднє), б) в мистецтві (посереднє через мистців — Божих обранців). 3) Раз мистці є Божі обранці, то їхніми устами до людства промовляє сам Бог. 4) Бог є цар неба і землі, і ніяких інших царів на землі не може бути, а хто їх творить, той іде проти Бога…7) Український народ дав усі приклади, що заслужив бути провідним і вибраним народом серед усіх інших: Україна є камінь, яким усі підкидають, і він (цей камінь) стане на чолі всіх! Найменший син, наймит стає вождем усієї родини. Тут повстає месіяністична ідея Нації серед інших народів. 8) раз поети є Божі обранці, пророки, що голосять Божу правду вибраній Нації, то мистецтво їх є та Божа книга. Божий твір, що повинен цю месіяністичну ідею Нації поставити перед собою за найбільшу мету й її оголосити. Читати далі

Прокоментуй!

Випуск №10, 2014

Курган черкаських пророків у Шешорах

У центрі Шешор на пагорбі над знаменитими Сріблястими водоспадами є святе місце не лише для мешканців села, але й для всіх патріотів України — пам’ятники двом українським пророкам національного духу, уродженцям Черкащини Тарасові Шевченку і В’ячеславу Чорноволу: У 1965 році на честь 150-річчя з дня народження Кобзаря горяни висипали курган і на ньому встановили погруддя поету, відлите у бронзі на високому постаменті, а у першу річницю трагічної і загадкової смерті В’ячеслава Чорновола поряд рухівці району встановили пам’ятну стелу. Вражають вони перш за все не своєю монументальністю чи помпезністю, а історією виникнення.

Їхнє спільне розміщення теж свідок тих непростих днів. Тоді, у далекому вже 1965 році, відкриття пам’ятника Шевченку (власне, відновлення спорудженого тут у 1914 році і зруйнованого мадярами під час війни) стало першою відкритою акцією на Косівщині, та й взагалі на Гуцульщині, проти тоталітарного комуністичного режиму після розгрому УПА. Читати далі

Прокоментуй!

Випуск №10, 2014

Між нас тобі, Тарасе, жити

Шевченко і Україна — нероздільні і єдині. Мабуть, багато людей інших країн відкривали для себе Україну саме з імені Тараса Шевченка. Тому й не є випадковістю те, що у світі пам’ятників нашому славному Кобзареві найбільше серед славник синів і дочок України. Там, де прижилися українці, возвеличується наш славний Кобзар у пам’ятниках, постаментах, стелах… Вони, як спогад про рідний край, родину і Людину, що понад усе любила Україну. Ці знаки величі й пам’яті ніби звертаються до кожного з нас словами самого Кобзаря:

Свою Україну любіть,
Любіть її… Во врем’я люте,
В останню тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.

Читати далі

Прокоментуй!

Випуск №10, 2014

Мистецька спадщина Т. Шевченка

До неї відносяться твори живопису й графіки, що їх виконав Шевченко в різній техніці протягом усього життя. За даним українського мистецтвознавця Б.Бутника-Сіверського збереглося 835 творів, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві вітчизняних та зарубіжних граверів, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка. Уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не знайдених робіт, про деякі з них є тільки згадки у його автобіографії, «Щоденнику», листуванні, у повісті «Художник», архівних документах і записах його сучасників. В основному це портрети різних осіб – від близьких і знайомих з часів навчання у Петербурзькій Академії мистецтв до відомих діячів культури та державних урядовців: О. Волховського, О. Лук’яновича, О. Афанасьєва-Чубинського, В. Забіли, С. Гулака-Артемовського, В. Кишкіна, А. Пущиної, Г. Суханова-Подколзіна, дочки С. Гулака-Артемовського, М. Дорохової, Г. Попової, С. Варенцевої з сином, М. Олєйнікова, Л. Зотової, М. Жемчужникова та інших. Читати далі

Прокоментуй!

Випуск №10, 2014