Публікації випуску: №8, 2013

140 років Василеві Девдюку

Цього року відзначатимуть 140 роковини Василя Григоровича Девдюка (1873-1951) – визначного різьбяра і майстра художньої обробки металу на Гуцульщині. З нагоди ювілейних святкувань і вшанування світлої пам’яті майстра вважаємо за потрібне висвітлити важливі аспекти і з’ясувати роль Василя Григоровича Девдюка в історії народного мистецтва Гуцульщини, зокрема у формуванні й розвитку косівської школи різьбярства.

Цікавий фактологічний матеріал про життєвий шлях Василя Девдюка містять мистецтвознавчі дослідження науковців Антіна Будзана “Різьба по дереву в західних областях України” (1960), Люби Сухої “Художні металеві вироби українців Східних Карпат другої половини XIX-XX ст.” (1959), Олексія Соломченка “Народні таланти Прикарпаття” (1960), Михайла Станкевича “Українське художнє дерево” (2002), Юрія Юсипчука “Щкола Василя Девдюка і формування локальних традицій новітнього гуцульського деревообробницгва і металірства кінця XIX-XX століття” (2001). Окремі відомості про майстра знаходимо в статтях дослідників Миколи Моздира, Ростислава Шмагала, Ольги Крапок, Катерини Каркадим, Дмитра Козубовського, а також на сторінках каталогів виставок та періодики першої половини XX століття.
Читати далі

Прокоментуй!

Випуск №8, 2013

Видання, які нещодавно побачили світ у “Писаному Камені”

БОЄЧКО М.І.

Джерельні дзвони – 13. / Альманах – Косів: Писаний Камінь, 2013. – 408 с.

«Джерельні дзвони-13» – літературно-музичне видання, в якому подано вірші, оповідання, пісні та інші художні роботи творчих людей Прикарпаття.

ПОСІБНИК ГОТУВАЛИ ДО ДРУКУ  А. ГРИГОРУК, М. КАМІНСЬКА, М. ТКАЧ, Н. ЧЕРКАЧ

Історія Гуцульщини. Косів:  Писаний Камінь, 2013 – 244 с.

Книга багата на ілюстровані старовинні гравюри, автентичні  документи, численні ілюстрації, в ній вміщено ряд карт,  схем і таблиць. Праця адресована історикам,  краєзнавцям і широкому колу читачів
Читати далі

Прокоментуй!

Випуск №8, 2013

«Гуцульська спадщина» побачить світ! Верховинські видавці готують черговий бестселер

Книга «Гуцульська спадщина» – це ґрунтовне історико-краєзнавче дослідження широкого енциклопедично-довідникового характеру. Перед читачем І.Сеньків живив різні явища й побуту гуцулів протягом тривалого історичного відтинку часу. У книзі вміще­но цінні світлини, малюнки та ілюстрації. Автор досить повно окреслив розмаїту картину відображення гуцульського світу в письменстві й мис­тецтві – як українців, так і чужинців. Дослідницькі нари­си про історію населених пунктів Гуцульщини, процесів їх залюднення, народне мис­тецтво, природу Карпат, роз­думи над специфікою гу­цульської мови тощо доповню­ють змістовні огляди образу краю в художній літературі, мистецтві.
Читати далі

Прокоментуй!

Випуск №8, 2013

«Філософ з українською душею»

До 100-річчя від дня народження доктора філософських наук Володимира Олексюка

Володимир Ілліч Олексюк – один із багатьох українських діаспорних науковців, про якого майже не знають на Україні. Протягом усього свого життя він вірив у те, що день, коли його твори читатимуть на рідній українській землі, настане.

Народився Володимир Олексюк 25 січня 1913 року в селі Шешори Косівського повіту в родині Іллі та Параски (з дому Слижуків) Олексюків.

Родина Олексюків була шанованою у селі. Батько Ілля був солтисом, чудово грав на скрипці, керував церковним хором, який виконував складні духовні твори Бортнянського, Леонтовича. Його дружина Параска – була доброю господинею, всьому давала лад. Вони виховували п’ятеро дітей: Володимира, Марію, Анну, Миколу та Олександру. Батько все робив для того, щоб діти вчилися і отримали добру освіту.
Читати далі

Прокоментуй!

Випуск №8, 2013

Життя, вкарбоване різцем

Поле культури нашої неміряне, але це не значить, що міряти його не потрібно. Міряти – це значить, пізнавати, а пізнавати – доходити початків любові, любові до світу й людей!
Валерій Шевчук

… Є митці, творчість яких не вичерпується лише кількістю виконаних ними робіт. Навколо себе вони мовби створюють певне “силове поле”, що притягує як тих, хто фахово займається мистецтвом, так і далеких від творчих професій людей. Такі митці формують не тільки власне естетичну, але й етичну атмосферу, стають для інших мірою і нормою високої вимогливості до себе, своєї творчості. Вони визначають культурний простір епохи, свого краю.

Таким для Гуцульщини є Микола Грепиняк, знана й поважана людина, член Національної спілки художників України, який значною мірою впливав на характер і рівень мистецтва дереворізьблення на наших теренах упродовж тривалого часу, більшого за півстоліття.

19 березня цього року Миколі Грепиняку виповнилося вісімдесят. Це поважна дата, що дає привід знову заговорити про народне мистецтво як душу України, як цільний і довершений світ, який, на жаль, сьогодні безвідповідально руйнується новітніми манкуртами та їх яничарами.
Читати далі

Прокоментуй!

Випуск №8, 2013